Найдено 50+ «I»

IMPOTENTIO COUENDI

Толковый словарь психиатрических терминов

(лат. coitus – половой акт). Характеризуется невозможностью совершить половой акт до конца из-за недостаточной эрекции или преждевременного семяизвержения.

IMPOTENTIO GENERANDI

Толковый словарь психиатрических терминов

(лат. generare – порождать, создавать). Обусловлена нежизнеспособностью или отсутствием половых клеток (некроспермия, азооспермия).

INCONTINENTIA ALVI

Толковый словарь психиатрических терминов

(лат. in – не, continere – удерживать, alvus – живот, испражнения). Недержание кала. Син.: энкопрез.

INCONTINENTIA URINAE

Толковый словарь психиатрических терминов

(лат. in – не, continere – удерживать, urina – моча). Недержание мочи. Син.: энурез.

FUGA IDEARUM

Толковый словарь психиатрических терминов

(лат. fuga – бегство, бег, греч. idea – образ, мысль, идея). Син.: скачка идей.

КЛИППЕЛЯ СИНДРОМ I

Толковый словарь психиатрических терминов

(Clippel M., 1892). Сосудистый атеросклеротический псевдопаралич. Син.: болезнь Клиппеля, "артритический псевдопаралич".

КЛИППЕЛЯ СИНДРОМ II

Толковый словарь психиатрических терминов

(Clippel M.). Полиневрит и Корсакова амнестический синдром сочетаются с картиной цирроза печени, кахексией, асцитом. Наблюдается при хроническом алкоголизме.

МЕРСЬЕ СИНДРОМ I

Толковый словарь психиатрических терминов

(Morsier G., 1938). Пароксизмально возникающий симптомокомплекс, состоящий из сложных насильственных движений (верчение вокруг собственной оси, опистотонус, глаз

МЕРСЬЕ СИНДРОМ II

Толковый словарь психиатрических терминов

(Morsier G., 1944). Наблюдается при поражении промежуточного мозга различного генеза: опухолевого, травматического, интоксикационного. Проявляется психическими (

I. АГА́

Грінченко. Словник української мови

I. Ага́, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119. II. Ага́, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же

I. АЙ!

Грінченко. Словник української мови

I. Ай!, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був со

I. АТО́

Грінченко. Словник української мови

I. Ато́, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Н. п. Як би сама, — ще б

I. БЕЗ, ЗУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Без, зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк. II. Без, пред. 1) Безъ. Як рибі без води, так чернцю без манастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни съ чѣмъ. Так і

I. БЕЗДІЛЛЯ, ЛЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Безділля, ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо…. да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійс

I. БЕЗДІЛЬНИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Бездільний, а, е. Лѣнивый. Я думала: дожду доньки собі помочниці; я тебе дождала єдную, да й ту бездільную. Чуб. V. 1202. II. Бездільний, а, е. Несчастный, б

I. БІЛЬ, БІЛІ ИЛИ БЕЛІ

Грінченко. Словник української мови

I. Біль, білі или белі (зват. п. Біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «

I. БІР, БОРУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Бір, бору, м. Сосновый лѣсъ, боръ. АД. І. 83. Закотилось сонечко за зелений бір, ми підемо вечеряти у багатий двір. Н. п. Ум. Бірок, борочок. Чуб. V. 484. Ув.

I. ВИБІГАТИ, ГАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Вибігати, гаю, єш, гл. 1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Г. Барв. 502. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи. Грин. І. 109.

I. ВИРИВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Виривати, ва́ю, єш, сов. в. вирвати, рву, веш, гл. 1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201. Виривав кущі з корінням. Стор. МПр. 10

I. ВІДЖАТИ

Грінченко. Словник української мови

I. Віджати См. Віджимати. II. Віджати См. Віджинати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 212.

I. ВІДПІРАТИ, РАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Відпірати, раю, єш, сов. в. відіпрати, відперу, реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье). II. Відпірати, раю, єш, сов. в. відперти, відіпру,

I. ВІДПІРАТИСЯ, РАЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Відпіратися, раюся, єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, щ

I. ВІДСАПУВАТИ, ПУЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Відсапувати, пую, єш, сов. в. відсапа́ти, па́ю, єш, гл. Отрабатывать, отработать полотьемъ. Дайте на подать п’ять карбованців, я вам, пане, з дітьми відсапаю.

I. ГУ́ЛИЙ, А, Е

Грінченко. Словник української мови

I. Гу́лий, а, е = Ґулий. II. Гу́лий, лого, м. Птица: красношейка. Вх. Пч. II. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.—

I. ГУК

Грінченко. Словник української мови

I. Гук меж. Подражаніе сильному, звуку. II. Гук, ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Ком. Р. ІІ. 27. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав’янські, г

I. ГІЛЛЯ, ЛІ,

Грінченко. Словник української мови

I. Гілля, лі, ж. = Гілка. Як од гіллі одірвався. Ном. № 3150. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Шевч. 427. Ум. Гіллонька, гіллячка, гілляченька.

I. ДА́ХА, ХИ,

Грінченко. Словник української мови

I. Да́ха, хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І

I. ДИ́БКИ

Грінченко. Словник української мови

I. Ди́бки нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки. Ном. II. Ди́бки, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = Дибати).

I. ДОГАНЯ́ТИ, НЯЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Доганя́ти, няю, єш, сов. в. догна́ти, дожену́, неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, лі

I. ДОГО́НИТИ, НЮ, НИШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Дого́нити, ню, ниш, гл. = I. Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб.

I. ДОКУПА́ТИ

Грінченко. Словник української мови

I. Докупа́ти См. Докупувати. II. Докупа́ти, па́ю, єш, сов. в. докупи́ти, плю́, лиш, гл. Докупать, докупить, прикупить. Трохи не стане деревні на хату, треба док

I. ДОТЯГА́ТИСЯ, ГА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Дотяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. дотягти́ся, гну́ся, нешся, гл. Дотягиваться, дотянуться, дотаскиваться, дотащиться. II. Дотяга́тися, га́юся, єшся, гл. 1)

I. ДІЛ, ДО́ЛУ,

Грінченко. Словник української мови

I. Діл, до́лу, м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ

I. ЖАЛЬ, ЛЮ,

Грінченко. Словник української мови

I. Жаль, лю, м. 1) Скорбь, горе, горесть. Ой настала жаль туга да по всій Україні. К. ЧР. 20. Такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не ми

I. ЗАВАЖА́ТИ, ЖА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Заважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. завадити, джу, диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю с

I. ЗАВИВА́ТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Завива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зави́ти, в’ю́, є́ш, гл. 1) Завивать, завить, свивать, свить. Ой зав’ю вінки та на всі святки. Чуб. ІІІ. 190. 2) Заворачивать, з

I. ЗАСИПА́ТИ, ПА́Ю, ЄШ

Грінченко. Словник української мови

I. Засипа́ти, па́ю, єш 1) = Засинати. 2) сов. в. заспа́ти, сплю́, спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Но

I. ЗІЛЬНИ́К, КА,

Грінченко. Словник української мови

I. Зільни́к, ка, м. = Золільник. Вх. Зн. 22. II. Зільни́к, ка, м. Огородъ, содержащій зелень. Ум. Зільничок. Не пади, косо, на камінь, ой пади, косо, в зільничо

I. КИЙ, КИ́Я,

Грінченко. Словник української мови

I. Кий, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Ном. № 1125. Один тілько мій Ярема на кий похилився. Шевч. 207. 2) Дубина, палка, на концѣ ко

I. КОЛО, ЛА,

Грінченко. Словник української мови

I. Коло, ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацком

I. КОСИНЯ, НІ́,

Грінченко. Словник української мови

I. Косиня, ні́, ж. Кривая линія, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі косинею, а від косині знов рівно. Донск. обл. Міусск. окр. II. Косиня, ня́ти, ж. Ум. отъ

I. КУЛИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

I. Кулик, ка, м. Ум. отъ куль. II. Кулик, ка, м. 1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. Кулика вбити. Споткн

I. КІНВА, ВИ,

Грінченко. Словник української мови

I. Кінва, ви, ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев’яних, горілку, мед, п

I. ЛАСИЙ, А, Е.

Грінченко. Словник української мови

I. Ласий, а, е. О масти: чорный или рыжій съ бѣлымъ брюхомъ или грудью. См. Підласий. II. Ласий, а, е. 1) Лакомый. Ласа потрава. Ном. На ласий шматочок найдеть

I. ЛАСІЙ, СІЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Ласій, сія, м. Волъ, имѣющій брюхо и конецъ хвоста бѣлые. КС. 1898. VII. 42. II. Ласій, сія, м. Лакомка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Гр

I. ЛЯ

Грінченко. Словник української мови

I. Ля пред. = Біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у. II. Ля . Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. Вх. Зн. 34. П’ять днів ля робив. Вх. Зн. 34. Словарь

I. ЛІ́КАРСТВО, ВА,

Грінченко. Словник української мови

I. Лі́карство, ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти… вчились лікарства. Стор. МПр. 83. II. Ліка́рство, ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміч

I. МАЙ, МАЮ,

Грінченко. Словник української мови

I. Май, маю, м. 1) Зелень. Славне Підгір’є шо ся маєм крило, в шовкові трави спати ся клонило. Федьк. І. 17. 2) = Клечання. Колись на сі, свята в жене було вес

I. МЕТІ́ЛЬ, ТЕ́ЛІ,

Грінченко. Словник української мови

I. Меті́ль, те́лі, ж. = Метелиця 1. Ой на зятя та метіль мете. Мет. 185. Не метіль з моря піднімалася, а то гуси сірі, лебеді білі. Чуб. V. 939. II. Меті́ль, ля

I. МОРСЬКИ́Й, А́, Е́

Грінченко. Словник української мови

I. Морськи́й, а́, е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) Морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Лев

I. МІ́СТЕЧКО, КА,

Грінченко. Словник української мови

I. Мі́стечко, ка, с. Ум. отъ місто. II. Місте́чко, ка, с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм труп

I. МІ́СТО, ТА,

Грінченко. Словник української мови

I. Мі́сто, та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст

I. МІЧ

Грінченко. Словник української мови

I. Міч См. Меч. II. Міч, мо́чі, ж. = Міць. Нема мочі. Ном. Стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв’як у тому гнідечку, а як стане у мочах,

I. НАБУВА́ТИ, ВА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Набува́ти, ва́ю, єш, сов. в. набу́ти, бу́ду, деш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, наживать, нажить. Як я жив буду, то все набуду: воли, вози покуплю. Н. п. Т

I. НАБУВА́ТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

Грінченко. Словник української мови

I. Набува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. набу́тися, бу́дуся, дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть доста

I. НАДИХА́ТИ, ХА́Ю, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Надиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, хну́, не́ш, гл. 1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) нади

I. НАКРИ́ЖНИК, КА,

Грінченко. Словник української мови

I. Накри́жник, ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160. II. Накри́жник, ка, м. Л

I. НАМИ́КАТИ, КАЮ, ЄШ,

Грінченко. Словник української мови

I. Нами́кати, каю, єш, гл. — мичо́к. Приготовить для пряденія мички (См.). II. Намика́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку

I. НІЯК

Грінченко. Словник української мови

I. Ніяк нар. Нѣтъ возможности. Ніяк мені його взяти, — далеко мжить. Ніяк ій з дому піти, бо нінакого дитину кинути. II. Ніяк, II. нар. Никакъ. Вона ніяк не під

Время запроса ( 0.173830886 сек)
T: 0.177286102 M: 1 D: 0